Костел Єзуїтів. Вінниця

Костел Єзуїтів. Вінниця

Фірцак Борис
полотно, акрил, 77 x 138, Kиїв, 2006р.

Початок єзуїтської місії у Вінниці датується 1613 р., але через пожежу єзуїти покинули місто. Однак, незабаром вінницький староста заснував для єзуїтів місійний дім. В 1619 р. місія була замінена на резиденцію, в 1630 р. було відкрито школу. В 1642 р. резиденцію було замінено на колегіум. Під час повстання Хмельницького колегіум на багато років було знесено і лише в 1703 р., відродив його о. Томаш Заленский. В 1739 р. було побудовано костел і колегіум.

У 1773 р. єзуїтський орден було скасовано. Приходом почали опікуватися домініканці. У 1778 р. костел дуже постраждав від пожежі, а після 3-го розбору Польщі його замінили на військовий склад. В 1907 р. приміщення костелу адаптовано під гімназію, внаслідок чого було змінено головний фасад. Від 1918 до 1930 р. костел використовували як "Світло Казанську" церкву Української Автокефальної Православної Церкви. В 1930 - 1936, до моменту закриття, належав до Російської Православної Церкви. Під час окупації вірні відкрили "Світло Казанську" церкву, а в 1947 р. її було знову замкнено. Будинок використовувався як спортзал спортивного клубу "Динамо". Нині тут знаходиться Обласний державний архів.

Джерела:

  • Szymański J. Kościoł katolicki na Podolu. Obwód winnicki 1941 - 1964, Lublin, 2003.
  • Załęski S. Jezuici w Polsce, Kraków, 1908.
  • Памятники градостроительства иархитектуры Украинской ССР, т 2, Киев, 1985.